4.09.2011 Архієрейське Богослужіння в селі Привільне
Пречиста Діва Марія завжди була і є покровителькою землі Руської. Саме тому одним із найшановніших християнських свят на Україні є Успіння Пресвятої Богородиці.
Як сказав Високопреосвященнійший митрополит Миколаївський та Вознесенський Пітірім:
– Свято Успіння – це свято вічного життя. Смерть Богородиці була такою легкою, як сон. Тому вона і називається Успінням, тобто засинанням. Мати Божа надзвичайно легко померла, і Її чисту душу, неначе немовля, прийняв сам Господь наш Іісус Христос в свої божественні руки.
Три духовні перлини української землі та й всього православного світу є Свято-Успенськими – Києво-Печерська, Почаївська і Святогірська лавра.
На честь цього двунадесятого свята названий і храм невеличкого степового сільця Привільне, котре знаходиться на Баштанщині.
4 вересня у неділю на Попразднство Успіння Пресвятої Богородиці до парафіян привільнянської Свято-Успенської церкви завітав Високопреосвященнійший митрополит Миколаївський та Вознесенський Пітірім. Жителі зустріли його дуже радісно і кожен отримав благословіння митрополита. Дорога Владики до храму була встелена квітами...
Взагалі дуже приємно було спостерігати, що православні приходи, так би мовити, «молодіють». Ось і тут - у Привільному - на свято Богородиці прийшло багато дітей, які вже стали тим благословенним тілом Христовим, про котре говорив у 1-му Посланні коринфянам святий первоверховний апостол Павел, і у майбутньому будуть опорою для Церкви.
На Божественній Літургії Високопреосвященнійшому митрополиту Миколаївському та Вознесенському Пітіріму співслужили благочинний Баштанського округу протоієрей Віталій Сопіжук, настоятель Свято-Успенського храму села Привільне ієрей Віктор Чугуєвець, протоієрей Іоанн (Гуменюк), протоієрей Віктор Коліщак, ієрей Максим Бородін. Служба проходила в атмосфері молитовного благоговіння. Храм був повен православного люду, який прийшов вшанувати велику молитвеницю за увесь рід людський – Пресвяту Богородицю.
У своїй проповіді Владика Пітірім звернувся до віруючих з теплими пастирськими словами:
– Необхідно мати діяльну віру, щоб бути християнином не по формі, а по суті своїй. Треба розвиватися в дусі християнської любові і віддавати Богу найдорогоцінніше, що у нас є. Тоді ми будемо гідні, щоб увійти в Царство Небесне.
По цьому хочеться сказати декілька слів про привільнянський прихід та про їхнього настоятеля ієрея Віктора Чугуєвця. Очевидно, що у селі православна віра зберігалася навіть у роки найбільшого лютування атеїзму. Задовго до революції у селі жили старовіри. Вони звели капличку на честь Святого Духа. Згодом розкольники перейшли всією громадою в православну віру. Було запрошено архієрея, котрий освятив храм, залишивши його назву. Пізніше у Привільному була збудована церква Успіння Пресвятої Богородиці. Але в буремних тридцятих роках двадцятого сторіччя, її зруйнували. Був тут до революції й інший храм, який теж знищили атеїстичні вандали. Нажаль відомості про нього не збереглися.
Та привільнянці не залишилися без Дому Божого. У п’ятдесят шостому році минулого століття за часів розгулу хрущовської антихристиянської пропаганди вони не побоялися заново відбудувати Свято-Успенський храм, який зараз є окрасою села та його духовною опорою. Нинішній же настоятель його отець Віктор опікується не лише вищезгаданим селом, але й наступними навколишніми населеними пунктами: Леніне, Старогорожене, Єрмолівка і Новоукраїнка. В перших трьох селах стараннями батюшки та громади з Божою поміччю були зведені храми.
Одним словом прихід живе…
Тут хочеться згадати слова Пресвятої Богородиці, котрі Вона сказала після Успіння: «Радуйтеся! Я з вами в усі дні». Мабуть Пречиста Діва Марія не полишила своєю увагою і Привільне. І в цей святий день була з нами…
Андрій Чиженко
